Філософія минулих років



Перший толчекъ къ изследовашямъ, що полягає въ цій книзі, былъ данъ мені моїми заняттями по философш математики. Коли я намагався, виходячи изъ логіки, знайти доступъ къ основнымъ поняйямъ математики, то виявилося насамперед необходимымъ ближче визначити саму ф у н к ц i ю п о н я т i я й звести її къ ея передумовам?.. Але тут незабаром виявилися свої особливі труднощі: традиційне обліку логіки про поняэти, узяте въ свомхъ общеиэвестныхъ главныхъ чертахъ, виявилося недостаточвымъ навіть для того, щоб цілком намітить ь ті проблеми, къ которымъ приводити учеше про нринципахъ математики. Наука прийшла тут, какъ я усе більше й більше переконувався, къ вопросамъ, для которыхъ мовою формъ традиційної логіки нетъ совсемъ точнаго коррелата. Фактичне содержате математическихъ наукъ указувало на существоваше такої основної форми зрозумілий1я, для якої въ логіці не є навіть яснаго наименовашя й признашя. Це убеждеше въ особливості зміцнилося в мені завдяки изученда понятш про рядахъ і про межу (въ виду спещальнаго характеру этихъ изследовашй, результати, къ которымъ я тут пришелъ, не могли бути включені въ цю книгу, присвячену лише проблемамъ общаго характеру). Ці изследовашя повелительно штовхали на шлях новаго аналізу самихъ принциповъ образоватя поняия.

ЩоНамітилася такимъ образомъ проблема одержала більше загальне значеше, зрозуміло, лише тоді, коли виявилося, що вона застосовна не къ однієї лише області математики, але й до всієї сукупності точныхъ наукъ. Систематика этихъ наукъ прiобретаетъ совсемъ різний характеръ, въ залежності отъ того, съ какихъ логическихъ точекъ зренiя ихъ разсматрийаютъ. Тому повинне було спробувати-виходячи изъ раэъ засвоєної крапки зренiя-разсмотрiть форми образованiя понятiй въ различныхъ частныхъ наукахъ, -въ ариеметике, въ геометрiи, въ фізики, въ химiи. Для мети всього изсл'ьдованiя здвсь уже недостатньо було вивудити изь различныхъ наукъ окремі приклади , служащiе подтвержденiемъ логічної теорiи. Потрібно було, наоборотъ, спробувати простежити ці науки у всій сукупності ихъ принцншальной конструкцiи, щоб виявити такимъ образомъ ту єдину основну функцiю, що пануєш надъ цієї конструкцiей і поддерживаетъ неї.

"Пізнання й дійсність" у перекладі




Я не скрывалъ отъ себе труднощів, сопряженныхъ съ выполненiемъ подобнаго плану. Якщо ж я все-таки, въ кінці концовъ, зважився на це, те тому лише, що я усе більше й болiе переконувався, яка величезна й важлива попередня робота сдъ1лану уже для цього въ самихъ частныхъ наукахъ. На прикладі въ особливості точныхъ наукъ можна спостерігати, съ який всі зростаючої свідомістю й энергiей направляються інтереси изсл'вдователей отъ спецiальныхъ, частныхъ вопросовъ къ основнымъ философскимъ цроблемамъ. Какъ би високо або низько ні оцiнивать результати этихъ изсл^дованш въ окремості, логічна завдання , какъ така, усюди встр'вчаетъ значне й пряме содействiе. Въ соотвiтствiи съ этимъ я въ своїй роботі всюди намагався опиратися на історичне развитiе самихъ наукъ і на систематичне изложенiе ихъ содержанiя великими изсл^дователями. Якщо я вже заздалегідь долженъ былъ відмовитися отъ думки залучити къ разсмотрiнiю всю совокупност ь возникающихъ зд^сь проблемъ, те, съ іншої сторони, потрібно було зберегти й провести въ ОКРЕМОСТІ ту спеціальну логічну крапку зренiя, изъ якої я исходилъ. Знайти, що таке понятiе по своєї єдиної функцiи (Leistung), можна було, лише простеживши цю функцiю у всiхъ важнiйшихъ областяхъ і виклавши її въ общихъ чертахъ. Завдання моя розширилася й прийняла нову форму, коли я перешедъ отъ чисто-логическихъ оеновныхъ визначень къ iiоня тiю про познанiи дійсність. Первісна протилежність розгорнулася тут у безліч различныхъ проблемъ, которыя, однак, співвіднесені другьсъ другомъ і зв'язані въ одна логічна єдність завдяки тому загальному вихідному пункту, въ которомъ онii берутъ початок. Усюди на протяженiи исторiи философiи, де тільки ні поставленъ вопросъ объ отношенiи між мышленiемъ і бытiемъ, між познанiемъ і дійсністю, усюди этотъ вопросъ уже въ. своєму первісному формулюванню зависитъ отъ определенныхъ логічних ъ предпосылокъ, оiiреде.ченныхъ взглядовъ на природу понятiя й сужденiя. Усяке измененiе въ этихъ оеновныхъ взглядахъ відбивається сейчасъ же косвеннымъ образомъ і на загальній постановці цього питання. Систем а иознанiя не допускаетъ жодного изолированнаго «формальнаго» определенiя, яке б не позначалося затемъ на всій сукупності проблемъ познанiя й ихъ решенiй. Складена собі изследователемъ концепцiя объ основній формі понятiя безпосередньо иереходитъ тому въ обсужденiе техъ «реальныхъ» вопросовъ, які по традицiи ставляться къ «критиці познанiя» або къ «метафізиці». У другій частині цієї книги я намагаюся показати, какъ змінюються съ крапки зренiя загальної концепцiи, отриманої въ критиці точныхъ наукъ, ці питання й какъ въ той же час решенiе ихъ получаетъ нове направденiе. Тому обидві частини, незважаючи на гадане различiе содержанiя, тісно зв'язані між собою по проникаючий ихъ основному філософському намеренiю: оне намагаються представити ту саму проблему, що, виходячи изъ некотораго твердаго средоточiя, безупинно розширюється, втягуючи въ кругъ свого веденiя усе більше обширныя й конкретныя області. Эрнстъ Кассиреръ. Берлинъ, iюль 1910 р.
Початок

[далі...]